Матеріали з рубрики: Розповідна поезія

Сара любила поезію та театр, але її вірші не були схожими на вірші поетів, яких вивчали у школі. У 14 років вона відкрила для себе розповідну поезію, яку пізніше назве «дитиною, яку два мої секретні захоплення, театр і поезія, створили разом». Розповідна поезія стала ідеальним інструментом самовираження, який дозволив їй створити навчальний проєкт, виступити на конференції TED та написати кілька книг. Розповідаємо, що це таке, хто така Сара Кей та чому ділитися власними історіями – важливо.

 

ЩО ВОНО ТАКЕ?

Основна різниця між звичайною та розповідною поезією в тому, що остання має на меті отримати негайну реакцію авдиторії. Перша ж зазвичай є більш особистою, оскільки письменник вкладає туди свій досвід та емоції без думок про зворотній зв’язок. Розповідна поезія також базується на власних історіях і досвіді, але розповідні поети завжди намагаються викликати в авдиторії конкретні почуття. Вірші написані “звичайними” авторами часто містять приховані сенси і можуть бути інтерпретовані по-різному, тоді як розповідна поезія прямолінійна. 

Історії, які розважали та об’єднували людей, розповідали завжди та у всіх культурах, а розповідні поети колись називались ораторами, скоморохами тощо. 

 

ЗВІДКИ РОСТУТЬ НОГИ РОЗПОВІДНОЇ ПОЕЗІЇ СЬОГОДНІ?

Сучасного вигляду це почало набувати в результаті розвитку джазової поезії двадцятих років та експериментів із текстами бітників. У двадцятих чимало афроамериканських поетів писали вірші, що наслідували ритм та імпровізацію, притаманні джазу.  Згодом такі вірші стали також писати американські автори, такі як Езра Паунд, Томас Стернз Еліот та Едвард Каммінгс. Вони у своїх текстах ще описували цей музичний напрямок, його виконавців і культуру загалом. Рух дістав назву джазова поезія і довго був контркультурою. Він не набув популярности серед публіки, але став натхненням для письменників-бітників у п’ятдесятих. Вони побачили в джазовій поезії виклик усталеним традиціям та статусу-кво і стали переінакшувати її на свій лад. Якщо у двадцятих центральними темами цієї поезії були расова гордість та індивідуальність, то бітники змістили центр до тем спонтанности та свободи. Збірка Джека Керуака “Поезія розбитого покоління”, вірші якої були записані під акомпанемент піаніно Стіві Алена і видані як альбом, була однією з перших прикладів розповідної поезії біт-покоління. 

Також у п’ятдесятих розповідна поезія набула популярности у Великій Британії, а в шістдесятих слугувала як спосіб протесту під час руху за громадянські права в США та засіб мистецького вираження для представників контркультури.

У 1984 році поет Марк Сміт організував перший поетичний слем – турнір між поетами, які змагалися між собою в артистичности та поетичности. Марк запрошував до участи всіх, хто мав історії, якими хотів поділитися, але на звичайних поетичних читаннях їм місця не знаходилось. Усі перші учасники були членами Чиказького поетичного угруповання, що популяризувало розповідну поезію. Перший турнір відбувся у Чикаго, до кінця вісімдесятих такі слеми проводили вже по всій країні, а в 1990 році в Сан-Франциско відбувся перший національний чемпіонат. У дев’яностих роках культура поетичних слемів поширилася Європою та рештою світу.

 

А ТЕПЕР – САРА

 

 

Коли Сарі було 14, батьки привели її до місцевого пабу, що проводив щотижневі зібрання розповідних поетів. Там Сара вперше виступила перед публікою, яка теж вперше побачила на сцені не дорослого чоловіка чи жінку, а розгублену дівчину-підлітка. Але, попри її вік і відсутність досвіду, спільнота поетів прийняла Сару більш ніж тепло і стала першою школою, де дівчина дізналася про світ розповідної поезії.

Коли Сара вступила до університету, вона зустріла Філа, хлопця, який теж займався розповідною поезією. Вони познайомилися випадково, а згодом виявили, що у них однакове за звучанням прізвище (Kay та Kaye). Втім, це був не єдиний збіг. Виявилося, що їхні матері – японського походження, а тати – єврейського. А ще Сара має молодшого брата, який зветься Філ, а Філ – молодшу сестру, яка називається Сара. Про ці та інші збіги Сара та Філ розповідають у вірші «Історія походження».

 

 

Ще у школі Сара заснувала проєкт «Г.О.Л.О.С.» (V.O.I.C.E), який був інструментом залучення до розповідної поезії друзів та однокласників дівчини. Разом із Філом Сара реорганізувала проєкт, щоб використовувати розповідну поезію для навчання, натхнення та розваги інших. Вони розробили навчальну програму, з якою їздили спочатку по США, а згодом по всьому світу. У 2011 Сару запросили виступити на конференції TED. З того часу її розповідь переглянули більше, ніж 5 мільйонів разів і це дозволило їй розширити горизонти власного проєкту.  

 

 

Сара навчає не тому, що розповідна поезія – це ідеальна форма мистецтва, а тому, що вона максимально доступна. Не всі можуть писати музику чи знімати, але майже всі можуть спілкуватись і мають історії, які можуть навчити чогось. Також, розповідна поезія дозволяє миттєво встановити контакт із авдиторією. Коли почуваєшся самотнім чи коли здається, що ніхто не розуміє твоїх почуттів, розповідна поезія дає тобі кімнату чи зал повний слухачів, які готові і хочуть почути твою історію (якщо ти достатньо хоробрий, щоб піднятися на сцену).

 

ЩО СЛУХАТИ?

Щоб зрозуміти, що таке розповідна поезія, потрібно її слухати, а тому пропонуємо короткий гайд до виступів Сари та інших виконавців, які варто подивитися:

Sarah Kay&Phil Kaye – An Origin Story”. Вірш, який дозволить познайомитися з Сарою та Філом та дізнатися про незвичайну історію їхньої дружби.

Sarah Kay – Montauk”. Тепла та сонячна історія про дитинство та дорослішання. Сара називає себе дитям асфальту, яке до трьох років не знало, що коти можуть жити на вулиці, а тому її батьки кожного року орендували будинок за містом на березі океану, де проводили кілька літніх тижнів. Там Сара навчалася плавати, проводити час наодинці з собою та відновлювати зв’язок із сім’єю.

Phil Kaye – Surplus”. Знати історію свого походження – важливо, але часто ми про це забуваємо. Шукаємо відповіді на питання тут і тепер, тоді як їх варто пошукати у минулому. Філ нагадує відвідувати своїх дідусів та бабусь частіше і розпитувати їх про те, як вони проводили час коли соціальних мереж ще не вигадали.

Neil Hilborn – OCD”. Історія Ніла, хлопця, що має обсесивно-компульсивний розлад та ділиться тим, як той вплинув на його стосунки з дівчиною. Цей вірш набрав більше ніж 75 мільйонів переглядів онлайн та вважається найбільш відомим розповідним віршем сучасности.

Michael Lee - Pass On". Втрачати близьких – завжди боляче і часто ще дуже довго ми шукаємо їх відображення у інших людях чи речах, що вони залишили по собі. Майкл ділиться власною історією втрати та пошуку.

 

ІНСТРУКЦІЯ ЗІ СТВОРЕННЯ РОЗПОВІДНОЇ ПОЕЗІЇ

Якщо після перегляду цих виступів ви так надихнулись, що хочете спробувати написати власний вірш, але не знаєте з чого почати, у Сари є кілька порад щодо того, як зробити перші кроки. 

  1. Складайте списки. На різні тематики, від “10 речей, які є правдивими для мене” до “10 речей, які мені було б варто засвоїти до сьогодні”. Ця вправа допомагає розвинути креативність та знайти цікаву ідею чи історію, яку можна було б розповісти.
  2.  Надихайтесь. Дивіться виступи інших поетів, слеми та змагання. Познайомившись із різноманіттям виступів інших, буде легше знайти форму розповіді, що підходить саме вам. 
  3. Не старайтесь занадто сильно. Пишучи історію, сконцентруйтесь не на кількості рядків чи формі вірша, а на тому, що відчуваєте і хочете передати. 

Багато хто думає, що поезія – це специфічний вид мистецтва, який пишеться конкретними людьми для конкретних людей. Що поезія – це не те, що доступне і зрозуміле всім. Сара Кей та інші розповідні поети показують, що поезія – це не обов’язково про пошук рими і прихованих сенсів. Радше, про можливість розповісти власну історію та бути почутим. 

Настя Кізима

Published in Інше