12 серпня 2020 15:36
303 Переглядів

Плейбек-театр: як історії глядачів оживають на їхніх очах

Команда плейбек-театру "Под зонтом" в Києві Команда плейбек-театру "Под зонтом" в Києві
 

Матеріал створено у рамках інформаційної співпраці з проєктом Theatre.love

Уявіть, що ви прийшли до театру, а замість відрепетируваної вистави, спланованого сценарію, розкішних декорацій і костюмів, вас просять поділитися своєю історією. Ви розповідаєте, і вона оживає на ваших очах. В образах акторів ви бачите себе, своїх близьких, друзів… 

Що таке плейбек-театр, хто та коли його вигадав, навіщо він потрібен сьогодні, – розповідає команда Theatre.love

 

Що таке плейбек театр?

 

Плейбек-театр – театр імпровізації, де немає сценарію, а його створюють самі глядачі. Назва «playback» походить від скорочення: «We are playing your stories back to you» («Ми граємо ваші історії, повертаючи їх вам»).

 

 

 

Вистава в playback-театрі називається перформанс – бо народжується тут і зараз з історій глядачів. Вашу історію можуть не тільки зіграти, але і станцювати чи заспівати. Для кожного перформансу команда театру визначає тему, керуючись або актуальністю проблеми, або соціальними опитуваннями.

 

 

З глядачами спілкується кондатор (ведучий\ча), яка заохочує їх розповісти історію. Актори тут не мають сценічних костюмів. Їхній стандартний вигляд – звичайна однотонна форма чорного кольору.

 

«Основна ідея Плейбек-театру дуже проста, у той же час як її втілення складні та глибокі. Коли люди збираються разом та оповідають свої особисті історії для того, щоб відобразити їх, в комунікацію вступає безліч людських послань та цінностей, багато з яких радикально суперечать превалюючим цінностям нашої культури.

Однак, ідея полягає в тому, що ви, ваш особистий досвід гідні такого роду уваги.

Ми говоримо, що ваше життя – підходящий об'єкт для мистецтва, що іншим ваша історія може бути цікавою, вони можуть чогось навчитися, просунутися вперед завдяки їй. Ми говоримо, що перебуваємо ближче до суті, ніж культуральні ікони Голлівуду і Бродвею, можемо знайти такі відображення, які принесуть сенс в наш світ (...)

Ми говоримо, що історія сама по собі – об'єкт найбільшої важливості, що нам необхідні історії для вибудовування сенсу наших життів, сама наше життя наповнене історіями, якщо ми вміємо розпізнавати їх».

Салас Джо, співзасновниця плейбек-театру

Хто та коли вигадав плейбек-театр?

Playback-театр – молода форма театру, якій всього 45 років. У 1975 році в американському місті Нью-Палц подружжя Джонатан Фокс та Джо Салас вигадали плейбек-театр. Він називав його театром сусідів, а вона розповідала, що історії несуть багато послань та цінностей. 

 

Команда плейбек-театру "Живе дзеркало" в Харкові

 Команда плейбек-театру "Живе дзеркало" в Харкові

Проте реалізація ідеї подружжя стала можлива лише після знайомства Джонатана Фокса із Зеркою Морено – американським психотерапевтом та співзасновницею психодрами. Після цього Джонатан почав організовувати виступи для першої трупи: у школах, на фестивалях, конференціях, і навіть у тюрмах. Перші гастролі першої трупи трапилися в Австралії. Далі про плейбек-театр дізналися у Північній Америці, Європі та на інших континентах. Зараз він успішно функціонує у більш ніж 60 країнах з усього світу. Є він, звичайно, і в Україні. Лише у Києві діє три відомих плейбек-театри: «Под зонтом», «Вне времени» та «Дежа вю плюс». 

 

Навіщо плейбек-театр сьогодні?

Звісно ж, плейбек – це не психотерапія, але кожен може побачити себе і інших зі сторони. Спостерігаючи за обігруванням вашої історії, ви починаєте дивитися на неї іншими очима, починаєте звертати увагу на те, що раніше здавалось вам незначним. Це унікальна можливість розкритися та відшукати відповіді на свої питання. Адже те, що грається на сцені, – це відображення внутрішнього світу. Це як відвідати психолога, але набагато тонше, глибше та з вкрапленням чогось нового. 

 

Де і для кого влаштовують плейбек-перформанси?

  • для всіх охочих (як тематичні так і без теми) у приміщеннях та на відкритих майданчиках;

  • для різних соціальних груп (переселенців, людей з інвалідністю, різних професійних спільнот);

  • закриті перформанси (школа, будинок для людей похилого віку, реабілітаційний центр, табір біженців);

  • на конференціях, фестивалях для знайомства, для інтеграції отриманого досвіду і зворотного зв'язку, обміну враженнями з іншими учасниками;

  • як частина бізнес-тренінгу для персоналу компанії;

  • на корпоративах – нестандартний спосіб провести корпоратив в компанії, де учасники отримують можливість поділитися історіями зі свого повсякденного життя, історіями своїх вдалих і невдалих випадків, розповісти про себе і дізнатися колег з іншого боку.

 

Ярушевська Альона

*світлина на обкладинці — Melbourne Playback Theatre Company