17 лютого 2020 18:34
377 Переглядів

«Портрет дівчини у вогні»: про мистецтво сміливости та кохання

Останнім часом світова кінематографічна спільнота тішить стрічками про жінок, які створені жінками. Картини зображують різні історичні періоди, сюжети розгортаються в різних контекстах і героїні взаємодіють між собою по-різному. Втім, спільною рисою цих робіт є справжність, щирість та сміливість кінематографічної мови: кидаються виклики табуйованим темам, а образи жінок сповнюються природности та реалістичности. Одна з таких картин – «Портрет дівчини у вогні» французької режисерки Селін Ск’ямми (нині на великих екранах).

 


Головні героїні 

 

СЮЖЕТ

Історія розгортається у ХVIII сторіччі у французькій Бретані, на березі океанської затоки. Стрічка розповідає про молоду художницю Маріанну (Ноемі Мерлан), яка приїжджає до графського маєтку задля створення весільного портрету доньки графині, Елоїзи (Адель Енель). Проте картину доводиться писати таємно, адже Елоїза прагне уникнути заміжжя та відмовляється позувати. Перед Маріанною постає непросте завдання: змалювати дівчину по пам’яті з денних прогулянок. Героїні проводять багато часу разом і їхнє спілкування стає усе ближчим та відвертішим.

 


Елоїза та Маріанна 

 

ВІЗУАЛЬНЕ

Стрічка відчувається ніби нескінченний світанок, свіжий і пронизаний сонцем: у ній багато штучного та природного світла, пастельних барв, легкости і свободи – вони у сукнях героїнь, у деталях інтер’єру, у вільних океанічних пейзажах. Зображення простору – окремий аспект, гідний уваги. Природа резонує із внутрішнім станом перснажок, виступаючи втіленням повноцінної життєвої енергії. Океанічні широти у різний час доби завше живописні, деталізовані, контрастні, по-справжньому величні та могутні: що в русі, що у статиці.

 


Океанське узбережжя як одна з основних кінематографічних локацій стрічки

 

МИСТЕЦЬКЕ

       Розкриття образу художниці Маріанни супроводжується детальним зображенням елементів її повсякденного вжитку: полотен, блокнотів для ескізів, пензлів, робочого одягу, палітр, вкритих розмаїттям барвистих мазків. Це занурює нас у приватний світ дівчини, долучає до інтимного творчого процесу, що, здається, ніколи не завершується.

       Портрети та графічні замальовки, створені Маріанною, – немов самодостатні герої стрічки – живі, емоційні, тремтливі, промовисті. Особливо естетичними є макроплани робіт художниці, завдяки яким ми можемо розгледіти найтонші, найкоротші мазки, відслідкувати переходи кольорів, гру світла та тіні, відчути силу живописних контрастів.

 


Маріанна у процесі створення портрета

 

Попри таку увагу до творчости Маріанни, її минуле, характер, уподобання, пристрасті та фобії глибоко не розкриваються. Подібне можна сказати і щодо Елоїзи:ми знаємо лише те, що вона не хоче виходити заміж та почувається самотньо, дещо невизначено і заплутано. Через це складається враження, що образи головних героїнь розкриті однобоко, поверхово та надто ситуативно, а їхні діалоги почасти звучать надмірно патетично та псевдофілософськи.

ЗВУКОВЕ

Картина не має «зовнішнього», «штучного» саундтреку. Натомість вона сповнена природніми звуками, що виникають завдяки тому, що ми бачимо у кадрі, або ж можемо помислити його присутність у ньому. Передовсім це тріскотіння вогню у каміні, скрипіння паркетів у маєтку, шурхотіння гардин, звуки ходи героїнь, а також – шум океану, гул потужного вітру, гра на музичних інструментах та жіночі хорові співи. Такий підхід до звукового оформлення додає стрічці натуральности, занурює у середовище, максимально наближене до реального життя, а також вселяє енергію у побутовий простір та його елементи.

 


Головні героїні на прогулянці

 

ПРОБЛЕМАТИКА

Психологічно-мистецька історія «Портрета дівчини у вогні» глибша у плані особистісної та соціальної проблематики, аніж може здатися на перший погляд. Передовсім вона – у становищі жінки в умовах тієї історичної доби. Особливо гострим є не стільки факт того, що вона не могла повноцінно розпоряджатися своїм тілом, здоров’ям, життям та вільно займатися творчістю (як не печально, почасти розв’язання таких проблем крилося в еволюційному розвитку суспільства), а факт цілковитого, гіркого усвідомлення героїнями свого несправедливого становища, що всесторонньо обмежувало та психологічно пригноблювало. Ще одним проблемним аспектом є взаємини дітей та батьків, а саме – намагання останніх реалізувати власні пригнічені амбіції завдяки тиску на своїх нащадків, що робило обидві сторони відверто нещасливими.

 


Головні героїні

 

Попри далеку від рівноправности специфіку доби, героїні «Портрета дівчини у вогні» все ж знаходили шляхи для самореалізації, зокрема – у пристрасному коханні. Нехай потайки, дещо несміливо та засоромлено, втім, дівчата відстоювали власне право на щастя. Вони чинили супротив, творили та випромінювали любов. Стрічка сповнена останньою дощенту. А ще – музикою, пейзажами та витворами образотворчого мистецтва, які точно не залишать байдужими.

Марія Васильєва