25 грудня 2019 19:31
794 Переглядів

Як дивитися «8 Жінок» Франсуа Озона?

Різдвяні історії у кінематографі це, як правило, завжди про родину та домашній затишок, про ошатно декоровану оселю та приємні сюрпризи від рідних. Франсуа Озон також вирішив звернутися до традиційної різдвяної тематики, проте інтерпретував її по-своєму неочікувано та самобутньо: святкові сюрпризи обернув на жахливий інцидент, а родинну гармонію – на сплутане кодло інтриг, втім, зробив це із неперевершеним незлим гумором. Так з’явився детективно-комедійний мюзикл «8 Жінок», про який розповідаємо напередодні зимових свят.

 


Постер до кінострічки

 

Рік: 2001

Жанр: детектив, комедія, мюзикл

У головних ролях: Даніель Дар’є, Катрін Деньов, Ізабель Юппер, Еммануель Беар, Фанні Ардан, Вірджинія Ледоєн, Людівін Саньє, Фірміні Рішар та Домінік Ламюр

Країна: Франція, Італія

Мова: французька

На основі п’єси «8 Жінок» Робера Тома.

 


Усі вісім жінок під час спільного музичного номера

 

ПРО ЩО?

Озон розповідає сміливу та нестандартну різдвяну історію, гостру сатиричну комедію із присмаком нетривіального детективу, у центрі якої – вісім жінок, різних і самодостатніх. Усі героїні пов’язані між собою: хтось доводиться комусь близькою родичкою, хтось – хазяйновитою домоправителькою, хтось – слухняною служницею у приватному помісті. Попри спорідненість, стосунки між жінками складні. . Кожна роками приховує інтимні таємниці, а також слизько пліткує про інших. Втім, вони збираються напередодні різдвяних свят разом в ошатному маєтку, де їх спіткає спільне горе: гине власник будинку та глава цієї сім’ї, який їх забезпечував. Раптовий інцидент, схожий на зумисне убивство, ніж на самогубство, а також страх незвіданого, змусив жінок самотужки братися за розслідування справи. Тим паче, що вибратися із маєтку вони не могли: всі шляхи заблокував різдвяний сніг.

 


У розпалі власного розслідування

 

ФЕМІННІСТЬ

Феномен «8 Жінок» у фемінності картини: головні ролі виконують жінки. Ба більше, велика частина касту складається із французьких зірок кінематографу, що наділяє картину якісним, виразним, впізнаваним обличчям. Замахнутися на співпрацю одночасно із такою кількістю відомих акторок було рішенням непростим, та водночас ризикованим, адже довгий час Франсуа Озон мав репутацію режисера-маргінала, викривача контраверсійних, негламурних тем. Тим не менш, креативний синтез зусиль виявився успішним.

Кожна жінка у маєтку постає окремим індивідом: образ кожної прописаний із найдрібнішими деталями, які допомагають розкрити специфічний характер героїні. Враховано все: гобі, пристрасті, антипатії, манера рухатися та спілкуватися, преференції в одязі та навіть кольоровій палітрі. Кожна з персонажок має свої сильні сторони й слабкості та проходить шлях особистісного розвитку упродовж сюжету, по-своєму змінюючись. Також усі героїні наділені музичними номерами і рядом інших «маркерів», які виразно підкреслюють їхні індивідуальності: деталі костюмів і навіть квіти. Стосовно останнього, саме такі візуальні асоціативні символи бачимо під час титрів на початку кінокартини.

 


Героїня Еммануель Беар

 

ІРОНІЯ

«8 Жінок» Озона» – іронічна, навіть сатирична стрічка, де крізь призму гумору викриваються найрозповсюдженіші та знайомі нам недоліки людської сутності. Розвиток героїнь із ходом сюжету можливий, адже ті поступово відкривають «темні» сторони своїх характерів, публічно або внутрішньо рефлексуючи їх, та, врешті, відпускаючи весь негатив, що роками накопичувався всередині. Іронія картини – добра, але гірка, почасти театралізована та бурлескна, проте справедлива. Фінал стрічки постає своєрідним апофеозом сатири та логічним симбіозом усіх ідей і думок, що прагнув донести автор. Кінцівка видається тужливо-меланхолійною, та все ж сповненою світлої надії: усі жінки змінилися, набравшись важливого спільного та особистого досвіду із цієї непростої історії.

 


Героїні Вірджинії Ледоєн та Фанні Ардан

 

Отже, МОРАЛЬ

Парадокс кінострічки «8 Жінок», красивої, мелодійної, зворушливої та бурлескної, полягає у тому, що режисер хоч і викриває недоліки персоналій своїх героїнь, проте жодну з них не засуджує, ставлячи усіх на один щабель та постійно комбінуючи об’єктивний погляд із суб’єктивним людяним розумінням. Саме тому мораль стрічки – не концентрована в якійсь конкретній її частині, вона – у деталях, моментах, поглядах, випадково промовлених фразах і напівтонах міжособистісних відносин. Вона також у тому, що всі ми – люди, створіння сильні та слабкі водночас: кожен з нас має безумовний вплив на своє оточення та водночас сам перманентно піддається впливам ззовні, почасти того навіть не усвідомлюючи або просто не бажаючи помічати. Тому так важливо підтримувати гармонію у нашому середовищі, що завжди працює як єдиний механізм із взаємозалежних частинок.

Марія Васильєва