11 березня 2020 18:09
307 Переглядів

Як дивитися «Тома на фермі» Ксав’є Долана

Ми знаємо Ксав’є Долана як майстерного викривальника складних людських сутностей, який експериментує зі впізнаваними саундтреками, яскравими кольорами, затишними інтер’єрами та богемною естетикою побутових деталей. Такий він, наприклад, у стрічці “Вигадане кохання”. Попри схожість проблематики (ідентичність, самосприйняття, кохання, сім’я), кінокартина «Том на фермі» похмура, напружена та естетично лаконічна. Вона емоційно виснажує, та разом із тим вводить у гіпнотичний транс із гіркуватим присмаком автентичної затишної канадської провінції восени. Радимо дивитися, аби пройнятися живими природними почуттями та віднайти відповіді на складні внутрішні запитання. А тут розповідаємо про основні риси та акценти стрічки.

 


Ксав'є Долан у ролі Тома

 

Рік: 2013

Жанр: драма, психологічний триллер

Мова: французька

У ролях: Ксав’є Долан, П’єр-Ів Кардинал та інші

За мотивами однойменної п’єси Мішеля Марка Бушара

 


Том, щойно приїхавши на ферму

 

СЮЖЕТ

Кінострічка розповідає про юнака Тома, який приїздить із Монреаля у провінцію на похорони свого бойфренда, Гійома, звідки той родом. Головний герой зупиняється на фермі, де мешкають матір та старший брат загиблого. Їхній стиль життя разюче відрізняється від міського. Том планував нетривалу поїздку, проте раптові обставини змушують його затриматися. Він потроху розкриває для себе  єство нового місця та приховане минуле його мешканців.

 


Головні герої

 

СТАН

Картина просякнута напругою – вона у стосунках між героями, у внутрішньому стані персонажів, у загальній атмосфері. Підсилює настрій тремтливе нервове інструментальне оформлення на бекграунді – то меланхолійно сповільнене, то неврівноважено динамічне. Напруга – у психологічному насильстві, у пасивній та активній агресії, у станах ненависти, нерелізованости, невизначености, нерозуміння, якими сповнена стрічка. Такий симбіоз робить її непростою для сприйняття, втім це втілено гармонійно і лише такою мірою, аби ефективно концентрувати увагу глядачів та перманентно тримати їх у стані натягнутого оголеного нерву, стимулювати до співпереживання та емпатії.

 


Том у момент емоційного напруження

Емоційне напруження також репрезентується завдяки великим портретним планам – глибоким, чіпким, пронизливим та проникливим. Це дало можливість максимально деталізувати міміку персонажів, зробити акцент на усіх візуальних виявах їхнього стану.

 

КОЛІР

Кольорова гама «Тома на фермі» поєднує у собі переважно відтінки жовтого, коричневого та зеленого. Втім, їхня насиченість та теплота варіюються залежно від локації та обставин: на початку стрічки ми бачимо залиті сонцем жовтувато-бежеві пейзажі, посеред яких Том – самотній та у відчаї, проте сповнений любови. Кольори ферми – все такі ж природні за своїм походженням, проте ненатурально насичені, позбавлені сонця, зате кислотні, немовби загрозливі та агресивні, дещо сюрреалістичні. Завдяки цьому уся картина сприймається як граничний стан між реальністю та хворобливим сновидінням головного героя. Жовтий межує із гірчичним, зелений – із різким салатовим, бежевий – із брудною вохрою: ці зміни також загострюють рівень напруги з плином сюжетної історії.

 


Візуальні деталі та кольорова гама стрічки

 

Блакитний колір, ностальгійний, печальний, проте чистий та легкий, асоціюється лише з Томом до його приїзду на ферму – саме ним сповнені перші кадри стрічки, у яких хлопець пише напівпрозорими синіми акварелями відверте розпачливо-закохане послання загиблому Гійому.

 


Естетика кольору стрічки

 

ДВОЇСТІСТЬ

Том увесь час балансує на межі двох дуже різних світів. Передовсім – свого власного, у якому Гійом був таким, яким головний герой його знав та відчував. Цей світ сповнений сентиментального символізму: спогадів, пісень, запахів парфумів, відлуння голосу. Завдяки цьому ми починаємо уявляти загиблого юнака, формуємо про нього своє перше враження. Інший світ – та консервативна капсула ферми, з якої Гійом вирвався, поїхавши до великого міста. У ній він досі живе сільським підлітком у спогадах матері та брата, вона зберігає контроверсійні таємниці його минулого, бажання, страхи, особливості ідентичности. Ці два світи конфліктують між собою, немовби борються, весь час доводячи власну природність та істинність, проте накладаються один на одного, сумбурно змішуються, коли на ферму приїздить Том.

 


Том на фермі

 

З плином історії «Тома на фермі» Долана здається, ніби у провінції головний герой заповнює собою місце загиблого коханого, компенсуючи болючу втрату. Відтак, головним завданням для Тома постає не втратити самого себе, цілковито не заплутатися, не загубитися у цьому ілюзорно затишному, проте насправді – небезпечному, перенапруженому, дещо нездоровому механізмі. А також, утікаючи, віднайти справжню свободу та гармонію, зумівши назавжди відпустити минуле.

Марія Васильєва