20 липня 2020 18:07
460 Переглядів

Конспект: модерністична поезія

Що станеться з віршем, якщо забрати з нього риму? А структуру коротких рядків? А якщо повністю позбавити його метафор і суб’єктивности? Відповіді на ці запитання намагались знайти модерністи. Вони видирали коми, переосмислювали художні засоби й додавали нові ритми у рядки, що нарікали поезією. Одні критикували їх за хворобливий формалізм та відсутність змісту і серця. Інші бачили в них месій і новаторів. З’ясовуємо, хто ж такі модерністи й знайомимося з найцікавішими поетами та поетками епохи.

Не такий, як ми очікуємо

Модернізм охопив всю європу і північну америку на початку XX століття. Він був багатогранним і тисячелицим. До нього втікали від жорстокости та нудоти буднів. Він був зоною бойових дій і місцем для перепочинку й самопізнання. Якби модерністи прочитали перше речення цього абзацу, в них би, скоріш за все, не сіпалось око через написані з маленької літери Європу й Америку. Вони ж виходили за рамки та шукали свободу. Всі по-різному, всі поодинці. Тому так важко робити будь-які узагальнення про цей рух. Очевидно лише, що ця поезія виникла на ґрунті заперечення поетичної традиції, а посилювали її напруга в повітрі перед початком світової війни, технологічний прогрес і урбанізм. Саме тому ключовим було поняття почуттів: серед металу і бетону хотілось відшукати щось живе. І кожен літератор (-ка) знайшли свій підхід до цього. 

Гертруда Стайн

Список книг и других произведений Гертруда Стайн (Gertrude Stein ...

Гертруда задокументувала своє життя в “Автобіографії Еліс Б. Токлас”, а тому говорити про неї можна годинами. Вона не завмерла постать в історії, а жінка з неймовірною історією. Гертруда Стайн – це вечірки мистецького бомонду, подорожі Європою, багатогодинні дискусії з Гемінґвеєм, вивчення психології, позування для Пікассо, пошуки стилю і літературної правди.

А ще – це її вірші. Без розділових знаків. Без чіткої структури. Не римовані, але РИТМовані: спорадично кінцеві рими таки можна зустріти, але вони майже випадкові, на відміну від ритмічних структур, що панують над усім іншим.

ТРОЯНДА ЦЕ ТРОЯНДА ЦЕ ТРОЯНДА

Ця фраза – не просто цитата і не математичне рівняння. Це маніфест, який звільнив літературу від суб’єктивізму. Троянда перестала бути жінкою в червоній сукні, коханням, що ніколи не зів’яне, чи пристрастю, що не охолоне. Троянда нарешті стала собою в руках Гертруди Стайн. 

Що читати?

  • Збірка “Ніжні ґудзики”: якщо ви вірите, що троянда це троянда це троянда.

Міна Лой

“любов – найвидатніший літератор”

Mina Loy

На світлинах Міна Лой має такий вигляд, буцім її сфотографували вчора, просто з чорно-білим фільтром. А її поезія ніби могла бути написана авторкою з львівської вірменки й ніколи не стати популярною. Але це було б помилкою. Міна товаришувала з Гертрудою Стайн і завжди розуміла її писанину навіть без ком. Лой відкрила у Нью-Йорку магазин торшерів, які виготовляла сама, сприйнявши Гаґнетовий вислів “світло сюрреалізму” надто буквально. Поетка подорожувала світом, мабуть, більше, ніж всі її колеги-чоловіки. І писала поезію, яка відрізнялась і вирізнялась. 

Рання Лой шукала любов, а пізня тонула в метафізиці. Її поезія зав’язана на автобіографії,  тому надзвичайно відверта і наповнена тонкою (само)іронією. Її особливий стиль – це алітерації, формальні ризики та несподівана лексика – експресивна, фонічна і фізіологічна, але не обсценна чи вульгарна. Ось, наприклад, уривок з Пісні для Джоаннеса:

Витвір           уяви
Загиджує оціненне –
Кнур Купідон        його рожеве рило
Риється в еротичному смітті
          –       «Одного разу» як у казці
Прополює бур’ян      білий і увінчаний зіркою
Серед дикого вівса    посіяного в слизовій оболонці
Я б    залюбки    око    в бенгальський вогонь

Вічність у феєрверку
    Сузір’я в океані –
Річки якого не прісніші
Ніж цівка слини

Тут     є темні місця

Всі ці гігантські проміжки між словами та тире у нетипових місцях – не помилки в форматуванні, а цезури, які розбивають вірш на менші частини, створюють нові наголоси та акценти. Так Лой допомагає читачам: вона неначе сама вказує, що важливо і де нам варто шукати закодовані смисли. 

Її вірші важко знайти українською. Англійською, коли шукати її ім’я в ґугл, вискакують насамперед феміністичні маніфести. Все ж радимо познайомитись з поеткою в перекладах О. Федієнко.

Що читати?

  • Пісні для Джоаннеса: якщо хочете налити собі вина, відкинутись в кріслі та відчути себе так, ніби пізнали все на світі й тепер він не має над вами влади.

  • Джойсів Улісс: якщо ваші слова стріляють іронією, а погляд не може встежити за джойсівським потоком свідомості.

 

Томас Стернз Еліот

...

Томас Еліот ненавидів говорити про себе. Він забороняв публікувати свою біографію, не давав дозвіл на друк більшости своїх віршів і часто суперечив сам собі: його поезія кидає виклик релігії, літературним нормам та й всьому суспільству, а есе захищають традиціоналізм.

У “Любовній пісні Дж. Альфреда Пруфрока” Томас Еліот постійно ставить собі запитання “Чи я наважусь?”. І він наважився. Як поет. Як модерніст. По-суті, його ім'я зрослось з цими поняттями і сьогодні жодна розмова про поезію не омине Томаса Стернза. Все ж, часто ці дискусії зводяться до його поеми “Безплідна земля”, мотивів спустошення, самотности та втрати, хоч його поетичне полотно значно ширше за це.   

То, можливо, час і нам наважитись. На щось немислиме: за завісами його об’єктивізму (тобто, у “зубах, які неначе ще один ряд зір”, в “руках, що зціпили шаль”) побачити справжню любов. Бо любов, описана через погляди, рухи й усмішки, а не щем серця і душевні поривання – це також любов. Просто інша. Майже аналітична. Така, до якої ми ще не зовсім звикли.

Що читати?

  • Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока: коли хочеться пройтись Лондоном з сигаретою і в задумі.

  • Істерика: коли від сміху зводить все тіло.

  • Безплідна земля: якщо хочете перестати брехати, що читали “Безплідну землю”.

Гільда Дулітл

Lethe | Hilda doolittle, American poets, Happy poems

Поетка Гільда Дулітл була відома під псевдонімом “HD”. Ні, формат відеозображення назвали не на її честь (на жаль). Гільда була високою жінкою і вдягалась так, щоб здалеку було видно: це справжня поетка. Вона не була зверхньою, але трохи відстороненою. Любила свого чоловіка, але зраджувала йому з жінками.

Біографи розповідають про захоплення Гільди астрологією, таро, нумерологією, психоаналізом. Вона досліджувала свою сексуальність з Фройдом, влаштовувала літературні суперечки з класиком американської літератури Езрою Паундом (і навіть була з ним заручена). А сьогодні стала бісексуальною іконою, яка сповідувала нью-ейдж філософію ще до всесвітньої обсесії.

Вона досліджувала жіночу перспективу на взаємозв’язки між любов’ю, ідентичністю і поезією. А її вірші пройняті містицизмом, мітологічністю і мотивами пошуків.

Що читати?

  • Острови: якщо хочеться подорожувати, але немає сил.

Пабло Неруда

“оркестральний і божественний,
як мова, повна воєн і пісень”

Readings – The Broken Tower

Як і обіцяли, модернізм дуже різний. Інколи навіть комуністичний. Саме так найчастіше описують поетику чилійця Пабла Неруди. Він писав про любов і революцію. Писав доступно, щиро і просто. Спочатку це може трохи насторожувати, та до його стилю легко звикнути.

Біографія Неруди насичена політичними бунтами, засланням, революцією. Він навіть балотувався в президенти. Але вся ця життєва буря подій не заважала, а лише наштовхувала Пабло зануритись у поезію. Закутаний в червоний прапор, він писав про кохання, горів людинолюбством і пишався своїм корінням.

Неруда відкрито еротичний і дуже маскулінний. У центрі його лірики ерос: навіть найглибші почуття і поривання зводяться до ліжка (хоча у випадку Неруди не тільки ліжка). Але можна читати й поміж рядків з описами оголених жіночих тіл. Або радше витати над ними й помічати, що чилієць таки вмів неабияк писати.

Що читати?

  • Збірка “Двадцять віршів про кохання і пісня розпачу” (вірші 4-6): якщо вотермелон шуґар хай.

То хто такі модерністи?

Модернізм не обмежити цими іменами, він охопив поетичні ландшафти половини світу; об’єднав чоловіків і жінок різних рас і орієнтацій, різноманітні життєві досвіди й погляди. Все ж, ми впевнені, що, познайомившись зі згаданими митцями, можна відчути та хоч частково зрозуміти, що таке той модернізм. Нижче ми зібрали для вас декілька порад про те, на що звертати увагу, коли читатимете модерністичну поезію, та як не загубитись між її рядків.

1. Не бійтесь не розуміти

Поети й поетки модернізму часто вдаються до потоку свідомости, обривають фрази, руйнують їхню структуру. Вони граються з читачами й заховують сенси під шарами інших значень. Абсолютно нормально не розуміти. Але, якщо ви прагнете декодувати імпліцитні смисли, то важливо…

2. Читати і перечитувати (бажано вголос)

Спершу зверніть увагу на фонологію: як звуки малюють образи та що змушують вас відчувати. Подивіться на пунктуацію та павзи: часто саме вони допоможуть зрозуміти автора (-рку). А ще шукайте багатозначні слова і фрази: модерністи люблять багатошаровість сенсів.

3. Довіряйте собі

Ваша інтерпретація віршів така ж важлива, як і будь-кого іншого.

4. Але не на сто відсотків

Літературознавці можуть побачити більше, бо часто краще розуміють контекст, алюзії, біографію авторів, тому якщо сумніваєтесь, спробуйте знайти трохи критики.

Конспект завершено.

Авторка: Надія Конончук