Матеріали з рубрики: Яйої Кусама

Яйої Кусама – це яскрава бабуся, яку ви вже десь бачили. Вона підтримує мистецтво імерсивних виставок на плаву, а інстаграм-спільнота підтримує її. Розказуємо, які травми ховаються за її фірмовими крапочками та чому творити краще з психлікарні.

Яйої Кусама народилася у 1929 у Японії, в невеликому місті Мацумото. Її сім’я володіла плантаціями і продавала квіти. Втім, дитинство мисткині було сповнене не півоніями, а післявоєнною розрухою та традиційним вихованням. Батько ще й мав коханку, а мати змушувала Яйої стежити за ними і зривалася на доньку, коли та поверталася додому доповідати. 

Яйої ховалася від сварок у квіткових полях, де могла малювати в тиші. В одну з таких прогулянок із нею сталася перша галюцинація. Їй здалося, що квіти обступили її і говорять до неї. Мисткиня перелякалася, що розчиниться в них. Відтоді крапки (так це поле закарбувалося в її свідомості) стали її улюбленим візерунком, а мистецтво – механізмом подолання дитячої травми і новим полем бою.

previous arrow
next arrow
Slider
Яйої Кусама

Мати не хотіла, щоб Яйої стала мисткинею (а хто з батьків хотів би). Вона викидала полотна, фарби й олівці і дівчинка писала брудом на старих мішках, щоб  писати взагалі. Після нападу на Перл Гарбор протягом Другої світової, тринадцятирічній Яйої довелося працювати на фабриці парашутів. Галюцинації посилювалися: тепер з нею розмовляли квіти на шпалерах, а небо періодично сяяло. Щоб впоратися зі стресом, вона створювала майже 70 робіт аквареллю на день, і про неї зробили репортаж місцеві журналісти. Це вплинуло на батьків, і Кусама почала вчитися писати професійно.

previous arrow
next arrow
Slider
Яйої Кусама

Її менторкою була американська мисткиня Джорджія О’Кіф. Кусама побачила її роботи в бібліотеці Мацумото і почала листуватися з нею. Яйої хотіла вирватися з консервативної Японії та увійти в мистецьку тусівку Нью-Йорка, і Джорджія дала їй просту пораду: “роби все, щоб знайти свій шлях”.

У 1958, коли Яйої Кусамі було 27 років, вона переїхала до Нью-Йорка. З собою  взяла трохи грошей, кілька робіт і 60 шовкових кімоно. Якби роботи не продавалися, вона б продавала свій одяг. 

У цей час з’являються перші роботи з серії “Мережі безкінечності”. Такими вона бачила хвилі Тихого океану, коли летіла до Америки.

previous arrow
next arrow
Slider
Серія "Мережі безкінечності"

У 1960-их всі говорять про поп-арт, і Яйої Кусама стає популярною. Вона створює меблі та дизайни інтер’єрів, які прикрашає м’якими фалосами з тканини.

“Я почала створювати пеніси, що впоратися з відразою до сексу. Я панічно його боялася. Мене вчили, що секс – це бруд, сором, табу. Навколо говорили про “гарні сім’ї”, “шлюби з розрахунку” та заперечували романтичне кохання. Крім цього, дитиною я побачила статевий акт, і ще тоді страх проник в мене крізь очі та роздувся всередині.”

Єдині романтичні стосунки у мисткині зав’язалися з Джозефом Корнелом, митцем-сюрреалістом. Обидва не любили секс, тому не займалися ним. Корнел так захопився Кусамою, що надсилав їй десятки віршів щодня. Коли вони розмовляли по телефону, він ніколи не клав слухавку, щоб, коли Яйої повернеться, він одразу їй відповів.

У 1960-их Яйої Кусама почала експериментувати з дзеркальними кімнатами. Коли вона робила інсталяцію з пенісами, впала в глибоку депресію і навіть викинулася з вікна (невдало). 

previous arrow
next arrow
Slider

Її пригнічувало бути японкою на заході, жінкою в чоловічій справій одночасно переживати галюцинації та нав’язливі думки. Ідеї робіт Яйої крали інші митці з поп-арту: Воргол використовував її циклічні візерунки для шпалер, Ольденбург почав робити м’які скульптури. Кусама вигадувала ідеї, але популярними вони ставали в роботах митців-чоловіків.

previous arrow
next arrow
Slider
Порівняйте роботу Яйої Кусама і пізнішу роботу Класа Ольденбурга

Кусама любила славу не менше за Воргола. Вона прогулювалася своїм районом у  японському вбранні: кімоно, біле обличчя, парасоля. Їй подобалося звертати на себе увагу сусідів-американців. 

previous arrow
next arrow
Slider
Перфоменс "Прогулянка"

Кусама влаштовувала політичні протести. Коли президентом обрали Рейгана і почалася В’єтнамська війна, вона розмалювала голих танцівників у крапочку та пішла з ними танцювати на Волстріт навпроти Нью-Йоркської фондової біржі.

previous arrow
next arrow
Slider

Сімдесяті стали важким етапом для Яйої Кусами. Медіа почали зневажливо говорити про пафос 60-их, і мисткиня стала аутсайдером в Нью-Йорку. Помер її коханий Корнел, а згодом і батько. Вона переїхала до Токіо та зняла студію, з вікон якої було видно кладовище, і почала працювати з колажами-елегіями. Галюцинації та панічні атаки ставали частішими, і з 1977 вона добровільно живе в психічній лікарні.

previous arrow
next arrow
Slider
Колажі Яйої Кусами

Кусама ставиться до цього раціонально: в лікарні є арт-терапія, для неї прибирають, перуть та готують. Мисткиня тепер може присвятити весь час мистецтву. Шість днів на тиждень вона працює в своїй студії, і щоночі повертається до лікарні. Кусама любить суші з магазину, шиє свій одяг сама. У неї є команда, що допомагає продавати роботи та влаштовувати виставки по всьому світу.

На початку кар’єри Яйої Кусама не вірила, що жінка, ще й японка, може стати визнаним митцем. Для цього їй знадобилося майже пів сторіччя (і інстаграмна естетика). Тому коли у вас щось не вдається одразу, вірте в свій стиль, багато працюйте – та надихайтеся з Пусто.

Кухарська Єлизавета