Матеріали з рубрики: маккензі

У час, коли деструктивна паніка поширюється з неймовірною швидкістю, пропонуємо психологічно реабілітуватися мистецтвом. І не лише насолоджуватися естетикою, а й рефлексувати актуальні проблеми, нею обрамлені. Для цього розповідаємо про кінострічку режисера Девіда Маккензі «Остання любов на землі»: аналізуємо специфіку сюжету, особливості візуальної складової та актуальність висвітлених ідей.


Рік: 2011
Жанр: драма, наукова фантастика
У ролях: Єва Грін, Юен Макгрегор та інші

 


Єва Грін у ролі С'юзан

 

СЮЖЕТ

Кінострічка розповідає історію знайомства та стосунків двох дотепер самотніх людей: епідеміологині С’юзан (Єва Грін) і шеф-кухаря Майкла (Юен Макгрегор). Тривожним, драматичним тлом розвитку основної сюжетної лінії є епідемія невідомого вірусу, який розповсюджується Європою. Хвороба поступово вражає органи чуття, робить їх несприйнятливими до смаку, запаху, світла, звуку та перевтілює життя на неконтрольований хаос. Постають питання: чи зможуть головні герої разом встояти перед руйнівною силою епідемії, та як залишитися людиною тоді, коли все людське раптово атрофується? Стрічка пропонує відповіді та водночас залишаєи нам ґрунт для саморефлексії.

«Остання любов на землі» має щось від Данте: відчуження кожного із чуттів метафорично скидається на чергове коло пекла, яке мусять подолати люди. У той же час, епідемію можна сприймати як акт примусового очищення, масової терапії для капіталістичного суспільства споживання, яке забуло, що означає по-справжньому цінувати те, чим наділила природа.

 


Вулиці міста до хаосу епідемії

 

ВІЗУАЛЬНЕ

Картина поєднує в собі естетичну витончену навіть інтимну портретну зйомку та середні і загальні плани, сповнені руху, світла та кольору, зафільмовані у документальній манері. Така комбінація оживляє стрічку, робить її структурно складною та багатоплановою. Історія двох людей органічно вписується у дискурс глобальний – усе для того, аби різносторонньо продемонструвати масштаби та наслідки епідемії.

 


Головні герої посеред хаосу

 

Кольорова палітра картини гармонійно балансує між теплим та холодним, де останнє почасти переважає. Помітно, як відтінки резонують із емоцією подій, що відбуваються: романтичні епізоди усамітнення С’юзан та Майкла – приглушено пастельні, з гірчичними та бежевими тінями; коли ж ми стаємо свідками конфлікту, розлуки, ізоляції героїв, кольори наливаються відтінками сірого, брудно-білого, блакитного.

 

ІДЕЯ

Для того, аби сповна розкрити ідею, закладену у стрічку, варто знову звернутися до Данте та розділити картину на умовні «Пекло», «Чистилище» та, врешті, «Рай». І головні герої, і все суспільство проходять крізь ці три стадії.

«Пекло»

Картина починається саме з цього етапу, який знаменує поширення невідомої епідемії. Суспільство занурюється в хаос, адже втрачає здатність контролювати буденність. У передчутті атрофії чуттів, люди маніакально наїдаються та напиваються, поводяться по-первісному егоїстично та тваринно, чинять дико, керуються інстинктами. Візуальна репрезентація «Пекла» – динамічна та розхристана; камера поводиться нервово, кольорова палітра сповнена різких контрастів світлого й темного, теплого та холодного.

 


Закохані посеред "Пекла"

 

«Чистилище»

На цьому етапі люди призвичаюються до хаосу, що полонив соціум. Вони адаптують власну рутину та звичні практики до нових обставин; шляхом смирення, рефлексії та переосмислення подій намагаються віднайти гармонію і допомогти у цьому своїм близьким. Багатьох хвороба змушує повністю усамітнюватися, залишатися вдома, фактично відриватися від цивілізації та бути наодинці зі своїми думками. Візуальний супровід сповнений рівноваги, статики, немовби відсторонений від сюжетних подій; кольори втрачають виразність, стають нейтральними, природніми.

 


Закохані: "Чистилище"

 

«Рай»

Попри метаморфози на рівні масової психології, які відбуваються з плином сюжету, люди продовжують втрачати чуття та поступово віддалятися один від одного. Етапу «Раю» досягають лише головні герої. Вони, на контрасті із деморалізованим суспільством,  змогли виплекати свою людськість, внутрішнє світло і тепло, кохання та надію, хоча це було важко. Лиха епідемії зробили їх сильнішими та символічно очистили, забрали зір буквально, проте фігурально розплющили очі на те, що є дійсно важливим. А важливим є вірити та любити – один одного та життя.

 


Просто закохані. Дуже

 

«Остання любов на землі» – естетичний, драматичний та чуттєвий витвір кінематографу, сповнений емоцій та раціо, кохання та актуальної проблематики. У картині поєднуються символізм, метафоричність і реалізм. Ми бачимо, наскільки маленькою та слабкою постає людина перед тим, що холоднокровно відчужує її ж природну сутність; ми бачимо, наскільки крихкими виявляються усі ті, здавалося би, монолітні блага капіталістичної цивілізації, та як легко перетворити функціонування останньої на хаос; ми бачимо, що робить із соціумом страх, паніка, ненависть. Та, попри усе, ми бачимо альтернативу – любов, і вона зцілює у всіх своїх проявах.

Марія Васильєва